8 травня у всьому світі відзначається Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Поделиться в соц. сетях

Фото Татьяны Бабич.Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця має глибоке історичне коріння, давні традиції служіння добру і людяності. Створений в середині ХIX століття з обмеженим завданням полегшувати страждання поранених на полі бою, з часом Червоний Хрест поширив свою діяльність на полегшення долі постраждалих практично за будь-яких надзвичайних ситуацій, всіх знедолених, стражденних, для котрих через різні обставини захист і допомога Червоного Хреста – іноді є і остання надія.
Із невеликої приватної благодійної організації, що діяла в Європі, Червоний Хрест перетворився у всесвітній гуманістичний рух, який об’єднує 191 національне товариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародній Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), Міжнародну Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФ ЧХ/ЧП), який діє в ім’я гуманності уже 155 років. Унікальний за своїм характером, він витримав випробування часом і зарекомендував себе в світі як впливова громадська сила. А Товариство Червоного Хреста України 18 квітня 2018 року відзначило своє 100-річчя і стало в нашій державі надійною опорою та такою організацією, куди люди завжди можуть звернутися за підтримкою.
Засновником Міжнародного Червонохресного Руху є Анрі Дюнан – швейцарський підприємець, який став свідком битви під Сольферіно (Італія) між солдатами італійської та французької армій в далекому 1859 році. За кілька годин битви загинуло і було поранено 40 тисяч бійців обох сторін. Медичної допомоги не вистачало для усіх, хто її потребував. А. Дюнан, будучи враженим від побаченого, мобілізував людей із сусідніх сіл для допомоги пораненим, незалежно від їхнього мундиру. «Всі ми – браття, і кожна людина, незалежно від політичних, релігійних переконань та расової приналежності має право на відповідне людське ставлення до себе», – проголосив він ідеї, котрі лягли в основу створення 23 жовтня 1863 року особливої неурядової гуманної організації – Міжнародного Комітету Червоного Хреста, а в 1919 році – вже й Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, яка на сьогодні налічує у своєму складі 191 національне Товариство.Фото Татьяны Бабич.
155 років – це серйозна заявка на перевірку міцності принципів, істинності ідеалів, на які орієнтована діяльність організації.
Міжнародна червонохресна спільнота, що на сьогодні складається із сотні мільйонів добровольців – є однією з провідних учасників гуманітарної діяльності в світі. Вона має неперевершений досвід вирішення проблем вразливих верств населення.
Після створення «Міжнародного комітету допомоги пораненим» – так спочатку до 1876 року називався Міжнародний Комітет Червоного Хреста, в серпні 1864 року в Женеві (штаб – квартирі й до сьогодні) пройшла його перша конференція, на якій запроваджено спільний символ – червоний хрест на білому тлі та прийнято Першу Женевську конвенцію «Про покращення становища поранених в польових арміях». Вона складалася з 10 статей, що гарантували нейтральність і захист під час збройного конфлікту пораненим солдатам, медичному персоналу й гуманітарним інституціям. Її було переглянуто в Гаазі 1907 року на Другій міжнародній мирній конференції та розширено ще і на військові дії на морі.
Перед Першою світовою війною до Міжнародного Червонохресного Руху долучилися національні Товариства вже з 45 країн не тільки Європи, Америки, а й Південно – Африканської Республіки.
1917 року за плідну роботу під час Першої світової війни Міжнародний Комітет Червоного Хреста вперше отримав Нобелівську премію миру. Саме в цей період МКЧХ заснував Міжнародне агентство військовополонених, яке й до сьогодні виконує благородну місію – допомагає встановлювати втрачених родинних зав’язків під час воєнних дій, розшукувати втрачені під час воєн документи, могили загиблих тощо.
1944 року Комітет вдруге отримав цю престижну премію за координацію дій національних Товариств під час Другої світової війни, направлених на попередження страждань військових та мирного населення шляхом розповсюдження і закріплення дій, що відповідали міжнародному гуманітарному праву та універсальним гуманітарним принципам.
Плідно працював Комітет і в післявоєнні роки: 12 серпня 1949 року затверджено нові зміни до Першої (1864 року) та Другої (1929 року) Женевських конвенцій. Враховуючи досвід Другої світової війни, була затверджена й Четверта конвенція «…щодо захисту мирного населення в часи війни». Додаткові протоколи від 8 червня 1977 року проголосили, що всі попередні конвенції мають силу й під час внутрішніх конфліктів, наприклад, громадянських воєн.
Фото Татьяны Бабич.Ставши фундаментом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, як і завжди, незмінно направляє, координує та організовує роботу національних Товариств Червоного Хреста за сімома принципами Міжнародного Червонохресного Руху. А саме: гуманність, неупередженість, нейтральність, незалежність, добровільність, єдність, універсальність. За це в 1963 році, в рік свого 100 – річного ювілею Комітет разом з Міжнародною Федерацією Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця отримує третю Нобелівську премію миру.
Щороку в усьому світі Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця допомагає понад 160 млн. людей через свою мережу, яка складається з 14 млн. волонтерів і співробітників.
Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України» прийнято в 1992 році, за яким воно визнається єдиним національним повноправним членом МФТ ЧХ і ЧП. З цього моменту починається активна інтеграція й Українського Червоного Хреста у Всесвітній Червонохресний Рух. Визнання авторитету Українського Товариства: його обрання таємним голосуванням до складу Правління в 1997 та повторно в 2001 роках.
В Україні з 2013 року Товариство Червоного Хреста України працює в особливому режимі. За період 2014-2017 р.р. Товариство надало гуманітарну підтримку 1,2 млн. переміщеним особам на загальну суму біля 605 млн. грн., лікарням та госпіталям – на 86 млн. грн.
Сьогодні діяльність Товариства Червоного Хреста України стала невід’ємною складовою профілактичних, рятувальних і медико-соціальних заходів. Саме завдяки натхненній і самовідданій праці волонтерів і співробітників Червоного Хреста значною мірою утверджуються високі благородні ідеї та найцінніші людські якості. Усе це реалізується в найширшому діапазоні дій – від піклування про немічних, хворих і самотніх до участі у ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф.
Безумовно, навчання людей навичкам надання першої допомоги, психосоціальна підтримка, допомога при надзвичайних ситуаціях, поширення знань про міжнародне гуманітарне право та інші види діяльності можливі лише завдяки нашим волонтерам та їхній безмежній відданості. Як і волонтери Міжнародного руху в усьому світі, вони керуються 7 Основоположними принципами. Це Гуманність, Неупередженість, Нейтральність, Незалежність, Добровільність, Єдиність і Універсальність.
Знаючи про шляхетну місію Червоного Хреста в усі часи, світ покладає на нього дуже багато надій, і його основний обов’язок – ці надії виправдати.

Запись опубликована в рубрике Акции, благотворительность, волонтерство, волонтеры, помощь с метками , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.